Тексти для усного переказу
Уміння усно
переказувати текст перевіряють на матеріалі текстів розповідного
характеру: у 2 класі
– тексти обсягом 40-50 слів.
Не злякався
Пішли якось діти до лісу. Було так гарно! Світило
сонечко, співали птахи. Назбирали вони грибів, нарвали ягід.
Аж ось над лісом з'явилася хмара. Засвітилась
блискавка, розірвався грім. Страшно стало в лісі і темно. Зашумів дощ. Петрик і
Тетянка злякалися і розплакались. А Олесь не розгубився. Став шукати стежку. І
знайшов. Діти поховалися в хатині лісника.
Хто навчив не лінуватись
Весняного дня бабуся повела Петрика до лісу. Хлопчик
не захотів нести їжу. Він був ледаченьким. Тому ніс тільки пляшку з водою.
У лісі вони сіли відпочити. До куща часто прилітала
маленька пташка. Кожного разу в дзьобику несла волосинку. Вона будує собі
гніздечко. Це працьовита пташка. Петрик від подиву широко розкрив очі. А така
маленька! Додому Петрик ніс бабусине пальто.
Кактус
Любить вирощувати квіти моя мама.
Якось сусідка викинула зів'ялий кактус. Ми його забрали.
Приготували для нього грунт. Посадили кактус у
дерев'яний вазон, поставили на підвіконня. Через місяць кактус зазеленів. На
ньому з'явилися паростки. Потім він почав цвісти. Кожна квіточка мала кілька
кольорів. Цвів кактус усього три дні.
Жайворонок
Артем і Віталик пішли за село. За ним біг і кошлатий
Баско. Гарно на полі. Світить сонечко, стрибають коники.
Раптом з неба у траву впала грудочка. Діти
переглянулися. Баско мерщій туди. А воно пурх з-під ніг. Полетіла у небо
пташка. Високо піднялась і повисла над землею. Задзвеніла у повітрі весела
пісня жайворонка.
Їдальня для птахів
Біля школи росли
дерева. На них часто співали пташки. Діти дуже любили птахів. Вони вирішили
зробити для них годівнички.
Хлопчики зробили
з фанери невеликі ящики, повісили їх на деревах і кожного ранку насипали туди
різне насіння.
Пташки прилітали
і вдячно клювали зерно. Весною вони знову заспівають веселих пісень.
Погано
Собака сердито
гавкав. Прямо перед ним, притиснувшись до тину, сиділо маленьке кошеня. Воно
широко відкрило рота і жалібно нявчало.
Недалечко стояли
два хлопчики і чекали, що буде.
У вікно виглянула
жінка і поспішно вибігла на ганок. Вона прогнала собаку і сердито крикнула
хлопчикам:
-
Як
вам не соромно!
-
А
чого соромно? Ми нічого не робили.
-
Оце
й погано! – гнівно відповіла жінка.
По щирості
Один батько
прийшов з міста, дає своєму синові медяник та й каже:
-
На,
Васильку, поділи з Петриком по щирості.
Почув це Василько
і не знав, як це ділити по щирості.
Батько каже:
-
Як
переломиш медяник, то даси більшу половину Петрикові, а собі меншу. Це зветься
по щирості.
Хитрий Василько каже:
-
То
дайте Петрикові медяник, хай він ділить по щирості.
Синички
Садок був
увесь у снігу. Коло огорожі понамітало високі кучугури.
Синички заклопотано пурхають з
дерева на дерево. Вони обшукують кожну гілочку, кожну тріщинку в корі. Вони
шукають яєць комах, жучків, лялечок.
Треба
поставити для синичок кормушку. Нехай їх більше залітає в садок. Тоді жодної
шкідливої комахи в садку не залишиться.
Синички
Зимою
прилетіла синичка до вікна. Вона змерзла і шукала теплого затишку. Діти
відчинили їй кватирку. Пташка влетіла в теплу хату.
Діти
полюбили синичку. Вони годували пташку і тішилися нею.
Настала
весна. Діти раділи. А синичка дуже сумувала. Діти відчинили вікно і випустили
пташку на волю.
Олеся
Леся сиділа
у траві і плела вінок. Біля неї спав собака Рябко. Телятка Красавка, Рижуха.
Лиска паслися коло Лесі.
Раптом Рябко
голосно загавкав і побіг у поле. Леся подивилася услід Рябкові і побачила
вовка. Вовк біг прямо на Рябка. Леся не втекла. Вона почала кричати. Дід Юхим
почув Лесин крик і убив з гвинтівки вовка. Так Леся врятувала телят.
Білка
Надійшла
осінь. Листя на деревах стало жовтіти і падати на землю.
Догоряють у
квітниках яскраві літні квіти. Білка почала готуватися до зими. Вона збирала і
сушила на сучках гриби. Носила насіння, жолуді та горіхи. Усе це ховала білка в
своєму дуплі. Багато різної їжі запасла білка на зиму.
Добре
підготувалася лісова ласунка до зими.
На перерві
Закінчився
урок читання. Почалася велика перерва. День видався чудовий. Усі учні вийшли на
шкільне подвір'я. Тільки Василько та Мар'янка залишились у класі.
Вони
сьогодні чергові. Діти провітрили класну кімнату.
Мар'янка полила квіти. Разом з Васильком вона підготувала все потрібне до
наступного уроку.
Синичка
Випав перший
сніг. Діти повісили на березі годівничку. Прилетіла до неї жвава синичка.
Схопила в дзьоб гарбузове насіння і ну його клювати. А тут і горобці з'явились
у їдальні. Угледіла синичка їх на годівничці. Заметушилась і пір'я
настовбурчила. Присіла біля насіння, дзьобом сердито клацає.
Подзьобали
горобці крихт на землі та й полетіли далі.
Господарка
бору
Лісові доріжки
занесло білим сніжком. Ось на галявині стоїть старий дуб. Він ховає в своєму
дуплі руду білочку. Не страшний їй мороз. Ще восени запасла лісова господарка
грибків і горішків.
Швидко
стрибає білка з дерева на дерево. Ось уже в її кігтиках ялинова шишка. Любить
поласувати білка ялиновим насіннячком.
Ластівки
Був теплий
сонячний ранок. У відчинені двері до нашої кімнати залетіли дві
ластівки.
Покружляли і вилетіли. Потім з’являлися ще кілька раз.
У куточку
кімнати ластівки зліпили гніздо. Там вони вивели пташенят.
Ластівки
дуже працьовиті й охайні. У їхньому гнізді завжди чистенько. У
дзьобиках
вони виносять сміття на подвір’я. Влітають до кімнати через відчинене вікно.
Немає коментарів:
Дописати коментар